Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися.
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Заси́рнити Cм. засирнювати.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила.
Сів, -ву, м. Сѣвъ, посѣвъ. Сіє, сіє, сіва не доходить, дівчинонька з обідом приходить.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).