Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців.