Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підхвістя

Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДХВІСТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДХВІСТЯ"
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту. 2) коритна жаба = коритнячка. Вх. Уг. 246.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Ном. № 2700. Йому облупи та ще і в рот положи. Ном. № 2700. Бодай вас луп облупив. Харьк. г. 2) Обобрать, ограбить.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДХВІСТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.