Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доми́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Домываться, домыться, быть въ состояніи вымыть, вымыть до чиста. Огірки збірала, а тепер рук не домиюся. Богодух. у. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся. Богодух. у.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество. Вх. Лем. 452.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством. Стор. МПр. 64.
Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.