Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пізніхірочка

Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Маркев. 91. Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІХІРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЗНІХІРОЧКА"
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. І. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Склепатися, -паюся, -єшся, сов. в. склепитися, -плюся, -пишся, гл. Смыкаться, сомкнуться, закрыться. Уже треті півні співають, а в мене й очі не склепались. Г. Барв. 385. Склепилися карі очі й устоньки мої. Мет. 129.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Шевч. 492. Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Кіев. г. Троха, чи не пішли вони в ліс. Черк. у.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЗНІХІРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.