Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірце

Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРЦЕ"
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном. Грин. II. 282.
Знаджувати, -джую, -єш, сов. в. знадити, -джу, -диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить.
Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя. Чуб. II. 523.
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте. Г. Арт. (О. 1861. III. 102).
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Порохань, -ні, ж. = порохонь. Мил. 172.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Утересуватися, -суюся, -єшся, гл. Затесаться, забраться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.