Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути. Федьк.
Кенді Cм. кендя.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний. Желех.
Нелюдський, -а, -е. 1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває. Г. Барв. 375. 2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки. К. ХП. 53. 3) Необходительный.
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Скаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу. Чуб. V. 232.