Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піскозоблиця

Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСКОЗОБЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСКОЗОБЛИЦЯ"
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Лампада, -ди, ж. Лампада. Перед Пречистою горить лампада уночі. Шевч. 555. Ум. лампадка. Стор. II. 110.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Котл. Ен. Поселились у його під піччю злидні. Чуб. II. 393.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІСКОЗОБЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.