Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Горови́тий, -а, -е. Гористый.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт).
Об'язати, -ся. Cм. об'я́зувати, -ся.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Підмощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підмоститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив.
2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
