Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Благодатно нар. Благодатно.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы. Вх. Уг. 245.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли. Грин. III. 590.