Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

планиця

Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАНИЦЯ"
Артисти́чний, -а, -е. Артистическій, художественный. Желех. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Водопілля, -ля, с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Ном. № 9138. Полотенце на станок лянне. Мкр. Н. 38.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.