Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плескання

Плескання, -ня, с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. Cм. випліскувати 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕСКАННЯ"
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
Крисанина, -ни, ж. = крисаня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині. Гол. II. 825.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.