Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі.
Древи́на, -ни, ж. = деревина.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Забала́мкати, -каю, -єш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ, о маленькомъ церковномъ колоколѣ).
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Ні на кого жалкувати. 2) Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо.
Пересиджувати, -джую, -єш, сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Баба в теплі пересиділа до рана. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ.