Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плиття

Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛИТТЯ"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Камен. у.
Сліпота, -ти, ж. 1) Слѣпота. Г. Барв. 370. 2)куряча. а) Болѣзнь: куриная слѣпота. Ах ти куряча сліпота! Ном. № 8540. б) Раст. a) Helianthemum vulgare. Вх. Пч. І. 10. б) Ranunculus polyganthemos L. ЗЮЗО. І. 133.
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.