Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Долина глибока, а могила висока. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина.
Відстати Cм. відставати.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ.