Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поблудити

Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало. Котл. Ен. 2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите. Мил. 220. 3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім. Фр. Пр. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИ"
Гризу́чка, -ки, ж. = Гризачка. Вх. Зн. 59.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Переробити, -ся. Cм. переробляти, -ся.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.