Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330.
Літерату́ра, -ри, ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. К. ХП. 133. Українська література. К. ХП. 124.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Покомизитися, -жуся, -зишся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.
Присвічати, -ча́ю, -єш, гл. = присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.