Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вага

Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Г. Барв. 324. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. Рудч. Чп. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Стор. МПр. 25. Ото ж на мене вагою сіло. Ном. № 13275. Усяка людина має свою вагу на світі. К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. К. Іов. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Шевч. 57. Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари. Шевч. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГА"
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой. Шух. І. 6.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. І. 213. Cм. упроситися.
Сплодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні! Мир. ХРВ. 399.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.