Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повибивати

Повибивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте. Рудч. Ск. II. 103. 2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну. 3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБИВАТИ"
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Гру́бний 3, -а, -е и гру́бній, -я, -є. Относящійся къ печкѣ, печной. Зміев. у. Грубня печина. Харьк.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно. Вх. Лем. 421.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Росполохувати, -хую, -єш, сов. в. росполохати, -хаю, -єш, гл. Распугать, разогнать. Сипни пірнатими і росполохай хижих. К. Псал. 319.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.