Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиганяти

Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГАНЯТИ"
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Опочити Cм. опочивати.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Перехиблювати, -люю, -єш, сов. в. перехи́бити, -блю, -биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх. Г. Барв. 444.
Прозоро нар. Прозрачно.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Ці меж. Крикъ на козъ, когда ихъ гонятъ. Шух. І. 211. Cм. ци.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.