Безпечність, -ности, ж. Безопасность. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Зза́ду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Хукає собі у руки. І в рученьки не хукав.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.