Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Зазнако́митися, -млюся, -мишся, гл. = зазнайомитися.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) Лечь. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Спать з тобою положусь.
2) Отелиться. Положилася корова.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив.
Суголовок, -вка, м.
1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь.
2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.