Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч). Шух. І. 96.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. шматтячко.