Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
За́шморг, -гу, м. 1) Затягиваніе петли. зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) диви́тися за́шморгом. Непріязненно смотрѣть. І косо, зашморгом дививсь.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали.
2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Ребра києм окладати.
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. П'явся до гетьманування на Вкраїні. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L.
Шал, -лу, м. Бѣшенство.