До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Переперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Перетащить, перевезти. 2) Переспорить. Уже, як бачу я, тебе не переперти.
Печениця, -ці, ж. Сушеные яблоки или груши.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
