Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати.
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця.
2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати.
Риска, -ки, ж. 1) Ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы.
Спротивитися, -влюся, -вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу.
Титло, -ла, с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми.
