Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайкати

Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКАТИ"
Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. МПр. 73. 2) = вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екатер. у. (Залюб.). Cм. витонути.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Підситок, -тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Мкр. Н. 5. Ум. підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком. Чуб. V. 666.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Св. Л. 135. Полискується бриль солом'яний, наче золотий. О. 1862. VI. 42.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.