Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повузити

Повузити, -жу́, -зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВУЗИТИ"
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами. Желех.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Пересолити Cм. пересолювати.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Приколоток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ. Брацл. у. 2) = околот 1. Вх. Зн. 43. Фр. Пр. 32.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Увігнутися Cм. угинатися.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.