Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погінка

Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІНКА"
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Залізя́чка, -ки, ж. Ум. отъ залізя́ка.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Потати Cм. потавати.
Сплисти Cм. спливати.
Судний 2, -а, -е.. Cм. судній.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.