Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголубкатися

Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБКАТИСЯ"
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Видужати Cм. видужувати.
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Підправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛУБКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.