Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный.
Позаралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зарадити, но во многихъ мѣстахъ.
Пошибати, -ба́ю, -єш, гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. Cм. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. Cм. побивати 5. Пошибають сльози, сльози, котяться горохом. К. Дз. 130. дух духа пошибає. Захватываете духъ. Сим. 235. Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.