Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Мет. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую. Чуб. V. 26.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Смертний, -а, -е. = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували. Макс.
Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.