Болезність, -ности, ж. Болѣзнь.
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять.
Запишни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. = запишатися. І геть то честію такою запишнився.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. І.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки.
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло!
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій.