Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Вивагом нар. 1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага. Черк. у. 2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать. Шух. І. 28.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. Могил. у. 3) Препятствіе, помѣха. Зміев. у. 4) Поводъ, предлогъ. Зміев. у. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. МВ. (О. 1862. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. Г. Барв. 378. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа. Новомоск. у.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася. Чуб. V. 3.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Умощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. умоститися, -щуся, -стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).