Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Зе́лено нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
Підмова, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Чуб. V. 1080. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Гол. І. 107. Ум. підмовонька, підмо́вочка.  
Плюгавенький, -а, -е., Ум. отъ плюгавий.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають. Ез. V. 254.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Пристановити Cм. пристановляти.
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Струтити Cм. стручувати.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.