Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Пообгризати, -за́ю, -єш, гл. Обгрызть (во множествѣ). Оці кісточки пообгризай.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода.
Хвощ, -ща, м. Раст. = хвоїщ а). б) — зі́мній = хвоїщ б).
Шувар, -ру, м. Раст. Acorus colamus. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром.
