Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Гаснуть очі.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Заба́рно нар. Медлительно.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. У стані хрумають коні смашне степове сіно.
