Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькуватися

Валькуватися, -куюся, -єшся, гл. О постройкѣ: быть обмазываемымъ глиной (вальками). Е, ця хата ще раз валькуватиметься. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИСЯ"
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65. Тисячами гинуть голоднії люде. Шевч. 331. Дурно тільки слова твої гинуть. МВ. ІІ. 62.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.
Роковий, -а́, -е́ 1) Годовой, бывающій разъ въ году. Роковий ярмарок. Св. Л. 20. Зов'єм віночки на всі святочки, на годовії, на роковії. Чуб. III. 334. До вас прийдуть рокові гості. Чуб. III. 192. Завтра святий празник, роковий день Великдень. АД. І. 231. 2) Годовой. Ой щоб ту ніч пожерла тьма страшенна, щоб не лічив її ніхто в раковім крузі. К. Іов. 7.
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Шевч. 614. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. Лукаш. 110. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу. Н. Вол. у.
Умикнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть. Як вони (воли) в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть. Камен. у. (Лобод.).
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.