Док Cм. доки.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба.
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму.
Пообсікати, -ка́ю, -єш, гл. Обсѣчь (во множествѣ).
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни.
Свіргун, -на, м. = цвіркун.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. Жінки були старші від ґаздів. Ум. старшенький.