Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних.
Коралі, -лів, м. мн.
1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі.
2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця.