Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поетичний

Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. К. (Хата. XV). Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. К. (Хата. XVIII). Поетичня мова. К. (Хата, XX). Талант поетичній. К. (О. 1862. III. 53.) Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світогл. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує. Брацл. у.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕТИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.