Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалити 2

Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ 2"
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.
Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.