Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валющий

Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЮЩИЙ"
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина. Рудч. Ск. I. 133.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.