Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Нао́дрізнінар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.