Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові.
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Пальці послине.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. В її просторікуватому оповіданні.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Сухий, як перець. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. . — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик.