Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виточити Cм. виточувати.
Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити. Макс.
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. Желех. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ. Вх. Лем. 437.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий? Н. п.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. ЗЮЗО. І. 118, 175. б) Circaea lutiniana L. ЗЮЗО. І. 118. в) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 137.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.