Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимерти Cм. вимірати.
Запи́катися Cм. запикуватися.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. І. 50. Ум. пучка. Cм. это слово.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Чуб. І. 5, 85. Коли не піп, то не микайся в ризи. Ном. № 9571. 2) попови ризи. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371. 3) = різа.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Чудерство, -ва, с. 1) Чудовище. Єсть, кажуть, на морі морське чудерство з трьома губами і на кожну губу дванадцять кораблів бере. Мнж. 35. Привели царівну морському чудерству на прожереніє. Мнж. 35. 2) Диво, удивленіе. Змій і проситься: «Не бий мене до 'статку, а вези у своє царство на чудерство».... Привозе він його у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34.