Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ. Жел.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Оступати, -па́ю, -єш, сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. І. 161.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Протопопівна, -ни, ж. Дочь протоіерея. Зараз на чернігівську протопопівну закинув, та й сам злякавсь од нерівні. Кв.
Смуга, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного. Єв. Мр. VII. 32.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.