Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L. ЗЮЗО. І. 116.
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком. Котл. Ен.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.