Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці.
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ).
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну!
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону».
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
